Як це станеться...
На мої похорони не прийдуть мої колишні друзі і мої жінки, швидше за все, вони ні чого не знатимуть про мою смерть. А якщо і знатимуть, то не прийдуть все одно. Навіщо стояти на крижаному вітрі, і робити скорботну особу – коли удома їх чекають новi чоловiки і передчуття нових гріховних пристрастей. Та і добиратися потім важко з кладовища.
І застукають барабани. Шматки мерзлої глини про щелясту кришку труни. Гуркіт їх буде з кожною хвилиною все тихіше i тихiше, і нарешті затихне зовсім. І лише самотній, тужливий волинщик лютневого вітру бродитиме довгими ночами по кладовищу невідомо кого відшукуючи.
Прийми раба твого. Господи!!! Нi не так.
Прийми бомжа твого. Господи!!!
А коли я з'явлюся перед лицем світлим, весь худий, неголений, з тілом грубо зашитим дратвою – скажу йому.
- Я хочу бути художником.
То хіба приємно дивитися тобі на цей шматок шматок синюшного м'яса що чадить на розжареній сковорідці? То хіба не заплачеш ти, своєю милосердною душею – дивлячись на це? То хіба мало лінувався я в житті? Я не виконав і мільйонної долі того що задумав. Говорять чоловік звикає до всього – і до болю теж, і якщо цей біль і мука буде триває вічно… я звикнуся і до неї. Не дай мені звикнутися, і стати до всього байдужим.
- Я хочу бути твоїм художником.
Холодними, зимовими ночами, узявши з собою мольберт і кисті, я бродитиму по землі і розписувати стекла крижаними узорами, я малюватиму квіти схожі на срібні оклади твоїх ікон. Я малюватиму своєю печаллю. Я додаватиму в узори бель морозних туманів, і кристали вічних снігів. Я дуже старатимуся. Тонкими кистями я промальовую кожен прожилок на крижаному листі і додам в них холодну паморозь веселок північного сяяння.
Я до найпізнішого заходу топтатимуся в піднебессі, і змішуватиму багрові і сині фарби на небесах, добиваючись відтінків від яких на душі тривога змінялася добрістю.
Я розфарбовуватиму вечірні хмари гаммами фарб з сивого попелу і малинового вина, додавати їм форми вод, що біжать, і стад, що пасуться. А коли оксамит ночі завісить небесні пейзажі, повзатиму по небосхилу і найтоншою кистю наноситиму зоряний пил.
Малюватиму ранок, найрожевішою і найбілішою фарбою – щоб пробуджуючись, діти твої омивали очі найчистішим світлом.
Рано навесні я розфарбовуватиму квітучі сади і кожна квітка буде спогадом, про щось те хороше, про щось божественне рідне. А позже - з'являться плоди. Кожній вишні я намалюю по сонячному відблиску. І в кожну вишню – я додам краплю меду, щоб вони сочилися на літньому сонці.
Намалюю скелі і зелені ліси над водою, і той же берег із скелями і смарагдовими лісами на самій воді. У ній відбиті найдрібніші деталі дерев, найменші гілочки і травички. Хай це дзеркало буде дивним, і хай викликає чарівні ілюзії: якщо вглядітися, то відбитий у воді світ здасться більш справжнім, більш справжнім чим світ на березі. Піднебіння - буде у нас під ногами.
Підберу найсвітліші, найпрозоріші фарби для твоїх надр. У мене попереду вічність. Хочу щоб ці тверді камені порівнялися з твоїми живими творіннями. Смарагди – із зеленню молодого листя, Гранати – з кров'ю створень твоїх, Перли – з сяянням гірських вершин, Алмази – з водою чистих джерел.
Ніколи я не залишу ні відбитку ні автографа на цих творіннях. Але я знатиму що вони є. Заховаю їх глибоко-глибоко, так щоб жодна людина ніколи їх не побачив, і в його очах не спалахнули вогні пожадливості.
- Я хочу бути твоїм художником. Але боюся що не пустиш мене до престолу твоєго. Пишу тобі. Може бути коли-небудь через безодню часів – вітер піднесе цей аркуш до твоїх стоп. Чи зволиш ти нагнутися і підняти його? Та і чи зумієш ти зрозуміти і прочитати ці незрозумілі письмена?
Лейтенант оперативного відділу, щулячись на холодному вітрі, ще раз гидливо прочитала пом'ятий папірець. Ні грошей ні документів. Лише ось цей аркушик, списаний хистким почерком.
- Ну бомжара, особистим художником бога хотів стати .
Пора дійсно їхати у відділ, відігрівати ноги, що мерзнуть. Не вгадав ти. Не почало, а кінець лютого, і колготки у мене тілесного кольору. Зім'яла, і викинула непотрібний папірець.
Свидетельство о публикации №116031501324
А картины великолепные! Настоящий художник :)
Ольга Смирнова 8 02.12.2016 10:24 Заявить о нарушении
Спасибо Оля! С теплом ................
Пилипенко Сергей Андреевич 02.12.2016 11:05 Заявить о нарушении