Лина Костенко - Проходит жизнь и всё без корректур

Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«Життя іде і все без коректур...»*
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=3317



Проходит жизнь и всё без корректур.   
И время скачет быстро и галопом.   
Давно уж нет маркизы Помпадур,   
И мы живём поди после потопа.   

Не ведаю, что следует за нами,   
Природа облачится в какие одеянья.   
Без устали лишь время летит часами.
Спешить нам нужно — жизни в оправданье.

И сделать что-то пока здесь,   
Да что там, — промелькнём, как тени,   
Чтоб только синие глаза небес   
Всю землю видели всегда в цветении. 

Чтобы леса не вымерли, как тур,   
Чтоб слОва жар не остывал, как рУды.   
Проходит жизнь и всё без корректур.      
Как пишешь, так она уже и будет.

Но не страшись досадных строк. 
Прозренья — самый лучший лекарь.   
Не бойся правды, как горы высокой,   
Не бойся горя, хоть оно, как реки. 

Людскую душу бойся обмануть,   
Коль ошибёшься так — то это уж навеки.

____________________________________________

*Лiна Костенко
«Життя іде і все без коректур...»*
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=3317

Життя  іде  і  все  без  коректур. 
І  час  летить,  не  стишує  галопу. 
Давно  нема  маркізи  Помпадур, 
і  ми  живем  уже  після  потопу. 

Не  знаю  я,  що  буде  після  нас, 
в  які  природа  убереться  шати. 
Єдиний,  хто  не  втомлюється,  –  час. 
А  ми  живі,  нам  треба  поспішати. 

Зробити  щось,  лишити  по  собі, 
а  ми,  нічого,  –  пройдемо,  як  тіні, 
щоб  тільки  неба  очі  голубі 
цю  землю  завжди  бачили  в  цвітінні. 

Щоб  ці  ліси  не  вимерли,  як  тур, 
щоб  ці  слова  не  вичахли,  як  руди. 
Життя  іде  і  все  без  коректур, 
і  як  напишеш,  так  уже  і  буде. 

Але  не  бійся  прикрого  рядка. 
Прозрінь  не  бійся,  бо  вони  як  ліки. 
Не  бійся  правди,  хоч  яка  гірка, 
не  бійся  смутків,  хоч  вони  як  ріки. 

Людині  бійся  душу  ошукать, 
бо  в  цьому  схибиш  –  то  уже  навіки