Лина Костенко - Не удивляйся, что приду внезапно..

Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«І не дивуй, що я прийду зненацька...»*
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17287


...Не удивляйся, что приду внезапно.
Мне ж побороть ещё и страх.
На штурм Бастилий — просто. На Сенатскую.
А вот к тебе – не знаю даже как.
Уж ощетинилась я гордостью, печалью,
Отгородилась далью, как щитом.
Что долго шла к тебе, не спешно, не скрываю,
Ещё сомнений сколько в том!
Прими мою израненную душу,
Пойми, прости мой бесконечный страх.
Дай хоть мгновение забыть о слове – «нужно»,
— то слово первое во взрослых букварях.
Мне без тебя в толпе народа грустно.
Уж человечеству так точно не до нас.
А груша дикая сверкает, словно люстра.
И слышен гомон тополиных трасс...

________________________________________________

*Лiна Костенко
«І не дивуй, що я прийду зненацька...»
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17287


... І не дивуй, що я прийду зненацька.
Мені ще ж побороти переляк.
На штурм Бастилій – просто. На Сенатську.
А от до тебе – я не знаю як.
Вже одпручалась гордістю і смутком,
одборонилась даллю, як щитом.
Як довго йшла до тебе, як нехутко,
і скільки ще і сумнівів, і втом!
Прийми мою понівечену душу,
збагни й пробач мій безнемірний острах.
Дай хоч на мить забути слово – «мушу»,
це перше слово з букваря дорослих.
Мені без тебе сумно серед людства.
Вже людству не до себе й не до нас.
А дика груша світиться як люстра.
І чутно гомін тополиних трас...