Лина Костенко - Лейтмотив Счастья

Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«ЛЕЙТМОТИВ ЩАСТЯ»*
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_43.html



Мне страшно сознаться: меня нет счастливей.   
Как прежде, сейчас я в любви признаюсь. 
Беснуйся любви тропический ливень — 
Земли и неба безумный союз. 
В ночИ убаюкана, тобой омытая, 
Качает меня среди бела дня.
Ладья одиночества — пошлина скрытая
За все незнания, за всё подряд.
Несчастием золота будто венчана. 
Душа моя, наконец, опьянись. 
Ох, я же не Фауст. Я только женщина. 
Не молвлю: «Мгновение, остановись!»
Мгновение, длись! 
Не минутой единой, 
а жизнью целой, — волнуй и тревожь!
Пока меня не потащат с калиной...
Туда... Ну, откуда... Тогда уже что ж...

_________________________________________

*Ліна Костенко
«ЛЕЙТМОТИВ ЩАСТЯ»
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_43.html


Мені страшно признатися: я щаслива.
Минають роки, а ти мені люб.
Шаліє любові тропічна злива —
землі і неба шалений шлюб.
Вколисана в ніч, тобою омита,
хитає мене серед білого дня.
Ковшами самотності сплачене мито
за всі незнання і за всі навмання.
Нещасть моїх золоті обжинки.
Душа моя, аж тепер сп’янись.
Ох, я не Фауст. Я тільки жінка.
Я не скажу: “Хвилино, спинись!”
Хвилино, будь!
Лише не хвилиною,
а цілим життям — хвилюй і тривож!
Аж поки мене понесуть із калиною
туди… ну звідки… Тоді вже що ж…