Лина Костенко - Подмосковный Этюд

Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«ПІДМОСКОВНИЙ ЕТЮД»*
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_79.html


По паре лыж — и напрямик лесами,
в снега, в сосняк, в тишь — без лыжни.
ночь беспокоить голосами,
Забраться в глушь, блуждать — ни-ни! 

То там, то сям над соснами дымок,
и в ледяных сосульках бахромы
стоит такой чудесный теремок —
Картинка в кружевах зимы!

Там Пастернак, а там живёт Чуковский,
а там — Довженко, там Хикмет.
Всё так реально, а мороз — чукотский,
Вперёд на лыжах — передышки нет!

Ещё все живы. И цитируем поэтов. 
Студенты мы, нам двадцать лет от роду. 
Слепыми сфинксами из снега монументы 
загородили тропки нам к воротам.   

Взметнётся белочка беглянка. 
Закружит снегом, как вишнёвый сад. 
Ещё окно светилось у Довженко, 
когда мы возвращалися назад.

Ещё нас ждало в жизни что угодно. 
Стояли сосны в белых кимоно. 
И было просто так и беззаботно — 
что у Довженко светится окно...

_________________________________________


*Ліна Костенко
«ПІДМОСКОВНИЙ ЕТЮД»
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_79.html

По двійко лиж - і навпростець лісами,
в сніги, у сосни, в тишу - без лижні.
Сполохать ніч дзвінкими голосами,
зайти у нетрі, збитися - аж ні!

То там, то там над соснами димочок,
і в крижаних бурульках бахроми
стоїть такий чудесний теремочок -
друбок бурштину в кружеві зими!

Там Пастернак, а там живе Чуковський,
а там живе Довженко, там Хікмет.
Все так реально, а мороз - чукотський,
а ми на лижах - і вперед, вперед!

Ще всі живі. Цитуємо поетів.
Ми ще студенти, нам по двадцять літ.
Незрячі сфінкси снігових заметів
перелягли нам стежку до воріт.

Зметнеться вгору білочка біжйнка.
Сипнеться снігом, як вишневий сад.
І ще вікно світилось у Довженка,
як ми тоді верталися назад.

Ще нас в житті чекало що завгодно.
Стояли сосни в білих кімоно.
І це було так просто і природно -
що у Довженка світиться вікно...