Валентин Лученко. Осенний коан

                Валентин Лученко.

                ОСЕННИЙ КОАН.

                Глеб Ходорковский(перевод).

      Ограничиваем себя. Сдерживаем свои чувства. Ослепляем глаза блестящими побрякушками эзотерических знаний, экзотических вер. Живём в придуманном пространстве:3D плюс Т, то-есть во времени.
      И ждём Рождества, Пасхи - и отпуска...
      А взаправду идёт дождь.
      Чудо воды с небес,утоление жажды деревьев и трав.
      Орошение зачерствевших душ.
      Святовид,ты ещё с нами? Появись, Перун!Засияй, Ярило!
      Тучи проплыли, ветер утих, капли блестят на вишенках и горохе.
      Вылетают из ульев пчёлы, а из норок шмели.
      Сентябрьский предполудень. Шшшша!!!
      Лето ещё не кончилось.
      Стало другим, ещё слаще
      словно молодка в соку, как легинь*) налитый силой, как нежные очи матери,
      которые пестят младенца светом своим, а он не выпускает из рта ежевику соска, хоть и доотвала (досыта)наелся.
      Вы можете это назвать действием окситоцина, наполнением дофамином или чем-то ещё.
      Разве это что-то меняет?
      Разве от этого чудо жизни становится меньше и тайна его исчезает?




           *               *               *



                Осiннiй Коан


                Валео Лученко


Накладаєм на себе обмеження. Тлумимо почуття. Сліпимо зір блискучимим бряцалками
езотеричних  знань, екзотичних вір. Живемо у вигаданому просторі: 3D plus T, себто час.
І чекаємо Різдва, Великодня, відпустки...
А насправді падає дощ.
Диво води з неба, напування трави і дерев.
Зрошення зачерствілих душ.
Святовиде, ти ще з нами? Перуне, видибни! Ярило, засвіти.
Стишився вітер, пропливли хмари, блищать краплі на горіхові та вишеньках.
З вуликів вилітають бджоли, з нірок джмелі.
Вересневий передполудень. Шшшша!!!
Літо ще не скінчилося.
Воно стало іншим солодшим,
як молодиця в соку, як легінь налитий силою, як очі матері, переповнені ніжністю,
що пестять світлом своїм немовля, а воно не випускає з рота ожину перса хоча і наїлося доста.
Ви можете назвати це дією окситоцину, переповненням дофаміну чи ще чогось.
А що це змінює?
Хіба від цього диво життя маліє, а його таємниця зника?


© Copyright: Валео Лученко, 2013
Свидетельство о публикации №113090608555