Шон Маклех. Трубадуры тьмы
ТРУБАДУРЫ ТЬМЫ.
Глеб Ходорковский(перевод).
Мой старый кот -
СЕрый как город викигов,
Казановою звался в юности
по праву своей благородной свободы.
И он - трубадур
поэт ветряного марта - холодного и сырого.
Он, как и я, ночи в прИгоршни собирает
в коморку своей памяти,
к стихам темноты прислушивается
к чуть слышному шороху
длиннохвостых приблуд.
Он тоже пишет стихи
бессонными ночами
никогда и никому их не читая,
даже мне прочанину
от однлй Святой Земли к следующей
Только проще ему -
нынче монаху усатому -
он же о смысле жизни не думает,
и во тьме глухой не зажигает фонарь,
живёт в густой черноте
и не тоскует о том, что всё утрачено...
Примечания: "Блаженны незапятнанные:суть твоего слова истинна,
и вечен любой суд правды твоей,,,"*Пс.118,1, 160) (лат.)
* * *
Трубадури пiтьми
Шон Маклех
“Beati immaculate:
Principium verporum tuorum veritas,
in eternum omnia iudicia iustitiae tuae.”
(Psalms. 118, 1, 160)*
Мій старий кіт –
Сірий як місто вікінгів,
В молодості носив ім’я Казанова
По праву своєї шляхетної вольності.
Він теж трубадур –
Поет сирого і вітряного березня.
Він теж, як і я, ночі збирає жменями
В комірчину своєї пам’яті,
Слухає вірші темряви
Тихим шарудінням
Довгохвостих зайд.
І теж вірші пише
Ночами безсонними
Нікому їх не читаючи
Навіть мені – прочанину
З одної святої землі до іншої.
Тільки добре йому –
Монаху вусатому –
Про сенс життя він не думає,
У глухій пітьмі ліхтар не засвічує,
У густій чорноті живе
Як у домі своїм,
Не тужить про те, що все втрачено…
Примітки:
* - «Блаженні незаплямовані: основа слова твого істинна, і вічний будь-який суд правди твоєї.» (Пс. 118, 1, 160) (лат.)
© Copyright: Шон Маклех, 2012
Свидетельство о публикации №112092700686
Свидетельство о публикации №114051309642
ГДЕ И КОГДА.
Глеб Ходорковский(перевод)
"Майский дождь.
Сегодня, как и вчера,
потихоньку темнеет".
(Йоса Бусон).
Открой дверь
и впусти летний дождь
в этот сумрачный дом
похожий на келью
где часы
давно не меряют время
которое остановилось
и ненароком
вдруг повернуло вспять -
из отвратительного "сегодня"
в прадавнее прошлое
где было всё настоящим
вода и железо глина и кровь
шерсть и бронза зерно и жертва
там приносили в жертву
быков и коней
там люди жили
а не казались живыми
и знали зачем растёт трава
и пахнут цветы земляники
Я молчу
а в просторе лета
то ли капли
то ли буковки...
* * *
Де i коли
Шон Маклех
«Травневі дощі.
Сьогодні, як і вчора,
Темніє потроху…»
(Йоса Бусон)
Відчиніть двері -
Пустіть літній дощ
У цей сутінковий дім,
Що нагадує келію,
Де годинник
Давно не вимірює час,
Який зупинився
І якось ненароком
Повернув назад -
З потворного «сьогодні»
У прадавнє минуле,
Де все було справжнє:
Залізо й вода, глина і кров,
Шерсть і бронза, офіра й зерно,
Де коней і биків
Приносили в жертву,
Де люди жили,
А не зображали живих,
Знали для чого росте трава,
І пахнуть квіти суниць.
Я мовчу,
А в просторі літа
Чи то краплі
Чи то літери…
© Copyright: Шон Маклех, 2013
Свидетельство о публикации №113052308682
Глеб Ходорковский 16.05.2014 18:43 Заявить о нарушении