Лина Костенко. Не говори печальными глазами, с укр

НЕ ГОВОРИ ПЕЧАЛЬНЫМИ ГЛАЗАМИ…

Не говори печальными глазами,
того, что даже от себя таишь.
Так возникает нежность, как цунами.
Так возникает грозовая тишь.

Реален ты иль сон я увидала,
иль это просто магия чела…
Меж нами чудо-радуга стояла,
а пропасть перейти не помогла!

Я не скажу и в памяти – «любимый».
Но, если вспомнишь, всё же улыбнись.
Шли наши судьбы, как чужие, мимо
и вдруг на перепутье обнялись.


Л. Костенко. НЕ ГОВОРИ ПЕЧАЛЬНИМИ ОЧИМА

Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.

Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!

Я не скажу і в пам'яті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.


Рецензии