Чорна доба

Даруй, о Господи, надію,
коли отак – нізвідкіля –
вдовиний вітер в очі віє
і мовчки сивіє земля,

коли услід лихому вчора
скриплять захекані вози –
сховай мене під омофором
ще не пролитої сльози,

даруй, о Господи, терпіння
на зламі чорної доби,
що біль і смуток поколінню
вплітає в коси і чуби…


Рецензии
Терпінню ми вчимося у Господа,
Він надає нам сил у цьому навчанні!
Миру и спокою всім нам!
З любов'ю,

Людмила Дзвонок   06.07.2014 18:01     Заявить о нарушении
Дякую, люба!

Инна Приходько   08.07.2014 20:22   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.