Я прошу нехай вiйни не буде!

Занімілими від холоду губами
Я цілую дуло автомата.
Запеклись страшні криваві плями
На зеленій, молодій траві…
Хочу миру, я війни не хочу!
Я - це жінка, це дочка, це мати,
І в душі моїй слабкій, жіночій,
Перший ряст надією зацвів…

Очі вже не плачуть: сліз немає,
Тільки серце все болить у грудях.
Прабабуся все ще пам'ятає
Сорок перший - сорок п'ятий рік:
По селу вночі пройшли солдати…
Я прошу: нехай війни не буде!
Я - це жінка, це дочка, це мати!
Я молюсь, щоб Бог наш мир зберіг…


Рецензии