Самоволка

                По мотивам Якова Баста
                http://www.stihi.ru/avtor/yakovbast

Я бежал в самоволку, безумно тебя я любил,
Это было давно, но всё ближе ты мне, всё дороже.
Без тебя у меня на душе полный штиль,
Здесь всё так изменилось, да и мы ведь не стали моложе…

Помнишь, счастье безбрежное, здесь тебя я встречал,
Эта улица, дом, твои окна, судьбы переулки,
Обожал я твой кофе, далекий был близок причал,
Самоволка, в обнимку с тобою прогулки…

За разлуку прости, разбежались тогда, ну и пусть,
В сигаретном дыму наш новый туманится вечер,
На начало вернемся, в самоволке забудется грусть, —
Всё у нас впереди, долгожданная близится встреча…

Перед тем, как уйти, вновь и вновь я увижу во сне:
Наш с тобою рассвет, ты, далекая — близкая снова,
Обожаю твой кофе, горячий, с дымком на столе,
Я по-прежнему юный, в тебя негасимо влюблённый…


Тікав я в самоволку, тебе шалено любив,
Це було давно, але все ближче ти мені, і дорожче.
Тому, що лежить на душі без тебе повний штиль,
Мої щогли на голі зимові гілки схожі ...
    Було щастя безмежне, коли тебе я зустрічав,
    І тепер на заході повернувся в долі провулки.
    Обожнював твій кави, наш далекий і близький причал,
    Згадую в обнімку з тобою всі наші прогулянки ...

За розлуку прости, вже старий я став, ну і нехай,
У сигаретному димі слізно паморочиться вечір,
На початок повернемося, в самовіллі забудемо печаль, -
Нас двох попереду чекає бажана ніжна зустріч ...
    Перед тим, як піти, тебе знову побачу уві сні:
    Наш з тобою світанок, знову близьким далеке стане ,
    Обожнюю твій кави, гарячий, з димком на столі,
    Я як і раніше молодий, в тебе незгасима закоханий ...