Старий

Старий сидів,
так схожий на святого,
немов зійшов з ікони – і застиг.
І листя, ніби купу викупного,
складав смиренно
парк йому до ніг.
Негода краплі кидала
на руки,
гінке гілля
гойдала навмання –
сама гірка
поезія розпуки
у сірім світлі гаснучого дня.
А він, разюче схожий
на святого,
застиг, як знятий
з вічного хреста,
і мовчкома блукали
біля нього
ворони, вітер, дощ і самота…


Рецензии
Повнистю згоден из Марго. У меня плохо с украинским, а хорошие стихи на нём
понимаю и люблю. Дякую.

Андрей Аксюта 2   31.01.2014 20:02     Заявить о нарушении
Спасибо, Андрей! Удачи и вдохновения!

Инна Приходько   04.02.2014 20:12   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.