Спогад

Настане день,
і пам’ятне жало
в обіймах літ
розчиниться безслідно.
Мене огорне лагідне тепло –
твоє тепло, непереможно рідне.

А спогад,
цей безжалісний Прокруст,
зіп’є сльозу,
що пропікає груди,
зануриться в глибинну
ніжність вуст
і сам себе приречено забуде…


Рецензии
Інночки, як завжди захоплююсь Вашими думками та вмінням їх викласти на папері! Ви дуже талановита!
Сердечно,

Татьяна Левицкая   09.10.2013 11:03     Заявить о нарушении
Дякую, люба Тетяно! Любові і натхнення!

Инна Приходько   26.10.2013 13:16   Заявить о нарушении