Прокинуся вiд безсоння

          *   *   *
                “Не йму віри чужим богам,
                А вони насміхаються з мене…”

                http://stihi.ru/2012/10/24/1079

Прокинуся від безсоння
і вийду назустріч
променю світанковому
щоб
причаститися
Землі рясними сльозами
Тобі
Єдиному
скласти молитву
що записала поквапом
на чорному клаптику ночі
та слова мої білі
розчинилися в світлі ранковому
вже й не згадати…

Розіпну свою душу
на сухій гілці клену старого*
нам однаково боляче з нею
та просто неба
зіллюсь воєдино
з предвічною піснею тиші
доки вітер
такий же розхристаний
шепне мені шось пристрасно
і полетить у хмари
туди
де ластівки креслять
для кожного шлях весняний
що на землі-страдниці
долею називають
де і мій шлях загубився
навік
у полоні осіннім
мов ті слова одверті
яких
не віднайти вже…

Прости
мовчання моє…
З собою
не виграти битви…

Та з дивом
народження  днини
щемно
у грудях стиснулося щось
розлилося
спокоєм світлим…
як в ті далекі часи…
після
святої молитви…
               
                27.03.2013                Asturias


                Авторський переклад російською
       

            *   *   *
                “Не внемлю чужим богам
                И терплю их насмешки…”
                http://stihi.ru/2012/10/24/1079

Проснусь от тяжелой бессонницы
и выйду навстречу
лучу предрассветному
причаститься
слезами Земли щедрыми
Тебе
Единому
воздать молитву
что торопясь написала
на лоскутке черном ночи
но слова мои белые
растаяли
в утреннем свете
уже и не вспомнить…

Распну свою душу
на сухой ветке старого клена*-
нам с ней одинаково больно
и перед небом
как пред иконой
сольюсь
с тишины вечной песней
покуда
такой же отчаянный ветер
шепнет мне о чем-то страстно
и полетит к тучам
где уже начертали ласточки
для каждого путь весенний
что на земле-страдалице
судьбою зовется
там
и мой путь затерялся
навеки
оставшись в плену у осени
как те слова откровенные
которых
не отыщу уже…

Прости же
мое молчание…
Не победить
мне себя
в этой битве…

Но от дивного чуда
возрождения света
сжалось в груди что-то
томно
разлилось
спокойствием тихим…
как в том далеком прошлом…
после
святой молитвы…

                03.10.2013          Galicia


               

 *    http://stihi.ru/2011/03/21/3020



                Авторський переклад іспанською
                http://www.stihi.ru/2014/09/27/3970


Рецензии
Гарно.
Особливо про непотрібність битви з собою.

Иван Иванченко 2   02.12.2020 20:25     Заявить о нарушении
Я б сказала "недоцільність"))
Дякую за відгук!
Найщиріші побажання, найперше з яких – міцного здоров'я!

Ольга Глапшун   03.12.2020 00:31   Заявить о нарушении
Дякую за побажання. Воно знадобиться.
Ще не пройшов через вірус епідемії.

Иван Иванченко 2   03.12.2020 07:26   Заявить о нарушении
Мені дуже шкода! Кажуть, найголовніше, не панікувати (хоча, в якій справі це не найголовніше?) За Вашими творами і відгуками Ви справили враження людини сильної і оптимістичного настрою, – вірю, що якнайшвидше справитеся!!! До нових зустрічей!..

Ольга Глапшун   03.12.2020 13:31   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 33 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.