не буде ні причини, ні провини
дощі, твої лише наполовину
заллють пороги, виходи, ходи
облогу рук, жадану і злочинну
і двійко душ безвинних для почину
скаліченими пальцями зведи
стою, стаю землею чи водою
артерією, згорнутою вдвоє
і хлібним богом, ліпленим дітьми
на варті добровільного конвою
гаптованою білою канвою
торочаться задуми і дими
а ти ж мовчи, мовчи, мовчи і йди
як дощ іде дорогою води
де камені заходяться рікою
де скло не одрізнити од слюди
душі нечутні розлади й лади
беруть тебе як музику – рукою
не буде нi причини, нi провини
© Copyright: Оксана Боровец, 2013
Свидетельство о публикации №113093004851
Свидетельство о публикации №113093004851
Рецензии
Куди ж іти?І я іду,і ти
Крізь морок мокрий,листопад багряний,
Бо осінь осипає сіль на рани,
На грішних мало,більше-на святих.
Куди ж іти,і з ким кудись іти?..
Юрий Трегубенко 21.04.2014 10:49 • Заявить о нарушении
Крізь морок мокрий,листопад багряний,
Бо осінь осипає сіль на рани,
На грішних мало,більше-на святих.
Куди ж іти,і з ким кудись іти?..
Юрий Трегубенко 21.04.2014 10:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.