До землi нахилився стовбур

До землі нахилився  стовбур...
Древня груша, мов стара мати.
Бовваніє димар, мов бовдур,
Темні хмари  важко тримати.

Штахетина... забутий глечик...
Потемніле від часу горище.
Одинокий у хащах вечір...
Тільки вітер щось хвацько свище.

Ось на шворці завис... втомився...
Та нарешті і він вгамувався.
Буйно  хміль-нахаба в'юнився -
Заснувати стіну силкувався.

Павутинням повисли тіні
На воротах, ржавіють завіси,
У забутій оселі постійні
Кажани - неспокійні гульвіси.

Цідить тишу покрівля бита,
Супить брови старенька хата.
Край криниці тінь гордовита
Журавля...  безкрила, цибата.


Рецензии
Віро, вірш дуже колоритний, але щодо дрібниць виникають питання. У Вас тут два дієслова: "бовавніє" і "бавовніє". Якщо припустити, що це помилкове написання слова "бовваніє", що означає "видніється, проступає", то й тоді не дуже добре, що слово ужите двічі.
Втім інших варіантів написання слова та інших значень тих варіантів словник не дає.
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

В останніх двох рядках хочеться поставити розділові знаки або щось замінити: "Близ криниці", "Край криниці", "На криниці" чи ще якось...

А вірш хороший.

Вировец Лариса   03.11.2013 11:57     Заявить о нарушении
Ларисо, дякую Вам за уважність. Я уже давно в себе виправила, а вірш розмістила відразу після того, як написався.

Вера Кухарук   04.11.2013 22:06   Заявить о нарушении
Ой, зараз просто чудово!

Вировец Лариса   05.11.2013 11:50   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.