Журба

Ти літаєш в високості,
я тут повзаю у тьмі.
Сни й думки печальні гості,
що приходять в самоті.
Я не можу приховати свої мрії у душі,
бо не в силі я забути,
ті щасливі ночі й дні...
Зараз броджу я стежками
по яких гуляли ми...
Бачу образ твій в тумані,
чую голос в далині.
Кличе він мене, що ночі,
манить дико увісні,
та приходить шоста ранку,
розтає він мов в огні...
на яву усе інакше...
Зникла ти в моїм бутті,
лиш твій номер в телефоні,
твоє фото на стіні...
Та нема тебе в онлайні,
не зявляєшся в сіті...
зникла ти...
Журба в мені..
(с) мой самый драгоценный муж


Рецензии