Вале-тино Лученко. И плеск, и журчанье и тишь...

       


             Вале-Тино Лученко
 
     І журкіт, і плескіт, і тиша.   

               
                "Нічного журкоту наслухавшись,
                Журюсь, що голос мій не річка
                Із того краю, де пласка земля
                Стає кулястою..."

                   Лідія Тіндарей




І журкіт, і плескіт, і тиша. Так озеро верби ласкавить вночі
Чіпляюсь за звук цвіркунів, за комишшя,що мишами зрідка отам шурхотить...
Торкаюсь води, що холодною рінню здається жаданним таким літеплом.
Торкаюсь твоєї долоні  цвітіння, цілую його і стаю твоїм тлом...
І шерхіт, і шепіт, і тиша, і клекіт, усе десь далеко, десь там, за вікном,
а тут два горнятка, два серця, дві квітки,твій погляд глибокий
і тиха любов...

© Copyright: Вале-Тино Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №110091104393




     Вале-тино Лученко.

  ...И ПЛЕСК И ЖУРЧАНЬЕ И ТИШЬ,,,

                «Наслушавшись журчания ночного,
                жалею я, что голос мой — не речка,
                с той стороны, где плоская земля
                в шар превращается...»
                Лидия Тиндарей.


     И плеск, и журчанье, и тишь... Так озеро вЕрбы ласкает  ночью...
     Цепляюсь за звуки сверчков, за камыш, что  мышАми порой там шуршит...
     Прикасаюсь к воде, чья холодная гладь теплом мне желанным чудится....
     Прикасаюсь к цветенью твоей  ладони и становлюсь твоим телом...
     И шорох, и шёпот, и клёкот,и тишина, и всё это где-то там,
     далеко,
     за окном
     а тут два горнЯтка*) два сердца,
     и взгляд твой глубокий
     с тихой любовью.
    
                Перевод Глеба Ходорковского.