Жозефин де Лиль. Во сне

                Жозефин де Лиль.

                ВО СНЕ.

              Глеб Ходорковский.(перевод)


              "Напиши, как ты меня любишь"-
               попросил недавно по телефону
               мужчина
               с которым я любилась во сне.

               Смотрю растерянно
               на необозримую простыню монитора.   
               отглаженную, белую-белую
               понимая,
               что это поле не сумею засеять буквами,
               ибо будут они лепестками засохшей розы -
               поблекшими, невесомыми...

               А любовь моя -
               словно ветер с моря.
               острая, ароматная
               и тело -
               солёное,
               жаждущее,
               смелое,
               настоящее...

               Слышишь ли ты
               колыбельную золотую -
               я её пела нынче
               так на тебя похожему
               русому мальчику      
               во сне...
                Извините, синих китов я опустил, размер синего кита, самого крупного животного на земле, - 35 (тридцать пять!) метров, а их там у вас целая стая. Не поместятся.

                *   *   *               


       увi снi
Жозефин Де Лилль
«Напиши, як ти мене любиш», -
Попросив щойно по телефону
Чоловік,
З яким кохалася уві сні.

Розгублена,
Дивлюся на неозоре простирадло монітору,
Біле-біле, випрасуване,
Розуміючи,
Що не втну насіяти літер,
бо всі вони – як засушені пелюстки троянди –
вибляклі, невагомі...

А любов моя –
Вітер із моря,
Гостра та запашна,
і тіло солоне,
спрагле,
сміливе,
справжнє...

Чуєш -
В моєму лоні співають сині кити,
Гойдаючись на хвилях постелі,
Чуєш –
пісні їхні протяжні,
як золоті колискові,
що я їх співала нині
- чуєш!? -
Русявому хлопчику,
Подібному так на тебе
Уві сні...


© Copyright: Жозефин Де Лилль, 2012
Свидетельство о публикации №112090506189