те, що лишилось

Від дерева лишень лишився  сук
Сухий, я - позабутая дорога,
Чи соловей,  який в гнізді оглух,
Молитва невимовная до Бога.

Дощами плач на камені! Калік
Жени ордою здичавілих гунів!
Відціжуй сонце, лий прожовклий сік,
Крилом торкнусь: гудуть проміння-струни!

Я спрагло задивляюсь у дощі,
Крізь сльози бачу наче сад квітучий.
Зберу на ранок крапельки душі
З каміння... і вросту в одвічні кручі.


Рецензии
Тебе хорошо удаются стихи на украинском. Богатая образность, душевность.
Доброе утро)

Ксана Поликарпова   08.12.2020 10:09     Заявить о нарушении
согласна))) очень сильный язык, у меня прям мурашки, когда я на нём пишу))
здравствуй)

Хелена Фисои   08.12.2020 12:39   Заявить о нарушении
На это произведение написано 14 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.