Наталья Арсеньева Колыбельная

Колыбельная

Ночь рассыпала звезд огоньки,
В синем небе они утонули.
Веет сон над простором земли,
Люли, люли, сыночек мой, люли.

Из серебряных звезд и огней
Заплету я лучистый веночек,
Над головкой повешу твоей,
Люли, люли, засни, мой сыночек.

Будут звезды на небе светить,
Будут сны золотые дарить.

Всюду тишь и дремоты покой...
Ивы гибкие ветки согнули
Над холодною, темной рекой.
Люли, люли, сыночек мой, люли.

Я подслушаю шепот ветвей,
Я подслушаю шорохи ночек,
Это песней пусть станет моей.
Люли,  люли, засни, мой сыночек.

Будут вербы мальчишке шептать,
Будут тихие сны посылать.

Будто плачут, все в капельках слез
Чаровницы-березки заснули;
В жемчуга их украсил мороз.
Люли, люли, сыночек мой, люли.

Я жемчужины-слезы сниму,
Нанижу их на тонкий шнурочек
И на шейку надену твою.
Люли, люли, засни, мой сыночек...

Будет маленький с ними играть,
Ручкой бусинки-слезы ссыпать.

Сеет ночка волшебные сны
Над полями землицы-матули.
Сните все... Сни-ж о солнце и ты...
Люли, люли, сыночек мой,  люли...

Наталья Арсеньева         1924г.

***

Калыханка.

Ноч рассыпала зораў вагні,
Ў сінім небе яны патанулі.
Вее сон над прасторам зямлі,
Люлі, люлі, сыночак мой, люлі.

З срэбных зораў, з чырвоных агнеў
Упляту я праменны вяночак,
Над галоўкай завешу тваёй,
Люлі, люлі, засьні, мой сыночак.

Будуць зоркі малому сьвяціць,
Будуць сны залатыя дарыць.

Ўсюды ціша і сонны спакой...
Вербы гібкае вецьце пагнулі
Над халоднаю, змрочнай ракой.
Люлі, люлі, сыночак мой, люлі.

Я падслухаю шэпты вярбін,
Я падслухаю шорахі ночак
І зьлію ўсё у хор у вадзін.
Люлі, люлі, засьнi, мой сыночак.

Будуць вербы над хлопцам шаптаць,
Будуць ціхія сны насылаць.

Нібы плачучы, ў кропельках сьлёз
Прыгажуньні-бярозы паснулі;
Гэта ў пэрлы прыбраў іх мароз.
 Люлі, люлі, сыночак мой, люлі.

Тыя пэрлінкі-сьлёзкі зьбяру,
 Наніжу з іх пяцёркаў шнурочак
I на шыйку завешу тваю.
Люлі, люлі, засьні, мой сыночак...

Будзе з імі маленькі гуляць,
 Ручкай пацеркі-сьлёзы ссыпаць.

Сее ночка чароўныя сны
Над палямі зямелькi-матулі.
Сьніць усё... Сьні-ж аб сонцы і ты...
Люлі, люлі, сыночак мой, люлі...

Наталля Арсеннева           1924 г.


Рецензии
Перевод на украинский(переклад українською):
Колискова.

Розсипає нічка зоряні вогні,
У синьому небі вони потонули.
Віє сон над простором землі,
Люлі, люлі, синочку мій, люлі.

Зі срібних зірок, із червоних вогнів
Сплету променистий віночок,
Повішу над рідну голівку щоб висів,
Люлі, люлі, засни, мій синочку.

Алексей Радзей   21.01.2015 20:20     Заявить о нарушении
Вельмi прыемна. Дзякуй. З павагай,

Ген Жэстачайший   22.01.2015 07:15   Заявить о нарушении