На згадку...

                НА ЗГАДКУ...

Помру... Як всі... Колись... А може скоро...
Зненацька... Чи прикутий до одра...
Прийде Мій Друг... (то, справді Друг - не Ворог)...
Накаже коротко: Збирайсь... ПОРА...

І я піду... За чим тут шкодувати...
Не маю ні маєтків... Ні скарбів...
ТАМ ждуть мене: татусь, сестричка, мати...
Вони сумують... Я їх так любив...

Мені теж сумно... Тут... В оселі рідній...
Тому, що споконвіку - знов і знов...
В ній хазяйнують - усілякі... різні...
Пройдисвіти... А я - як ІНШОМОВ...

Шматують Неньку... Ділять, мов хлібину...
Кричать без сорому: "Здєсь всьо майо!!!"
Навчили навіть ту малу дитину -
Базікати, по їхньому: "ху...", "йо..."...

Вже незабаром, вас залишу браття...
І вірш цей, мій - як заповіт... Як дар...
Шануймося ж бо... А Врагу - прокляття...
Не забувайте, що казав Кобзар...


Рецензии
Без перевода всё понятно.
Пан поэт, гнилой западенец.

Олег Гончаренко 2   24.02.2017 13:58     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.