Чи напишУ

Чи напишУ... Чи ще досягне  апогею
те почуття, що надихає краще музи
і спонукає взятись за перо...
Так стало бАйдуже... Я закриваю очі...
І лиш тоді, відмежувавшися від світу,
можливо і відчую, що жива... А коли так,
забуду про буденність, попробую втонути у радості буття...
Так, так - буття! Бо то нас дурять, говорячи про світ загробний...
Його НЕМА!
Помре свідомість... і все, що зостається - то
лиш відлуння від колись живої плоті,
та й те затихне... з часом.
Хіба би в резонанс зійшлись однакові,
які, можливо, й не стрічалися ніколи...
Хто зна...


Рецензии
Талантливо, задушевно, красиво, поэтично, с глубокими философскими размышлениями и очень убедительно данным выводом, надо жить здесь и жить человеком со всеми человеческими чувствами, стих искренне восхитил, Богдана! Новых чудесных вещей! С теплом давней дружбы,

Абель Алексей   02.02.2016 18:10     Заявить о нарушении
Да вот видите, не пишется то, что можно было бы опубликовать. Какая жизнь, такие и стихи.

Спасибо Вам за поддержку,

Богдана Синюк   08.02.2016 14:45   Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.