Любила

Ти знаєш , любила ... Тебе я любила.
Та й більше за сонце , за весь білий світ.
І ніби на крилах до тебе летіла.
Душа розквітала , мов яблуні цвіт.

Я щастю раділа, і дім наш маленький,
Мені так здавалось , був цілий Едем!
І не розуміла наївна , дурненька,
Що серце моє ти вже краяв ножем.

Тепер я на тебе дивлюсь , мов на кригу -
Нічого крім льоду не бачу , повір.
Навiщо гортати  прочитану книгу?
Ти вже не цікавиш , не псуй мені зір.

Хоч довго і тяжко тобою хворіла,
Та врешті простила за все , так і знай.
Назад повернутись не змусить і сила.
Нема що сказати ? То ж краще - прощай...


Примечания:

Краяв ножем - резал на мелкие кусочки;
Крига - ледышка;
Зір - зрение


Рецензии
Прекрасное стихотворение !

Татьяна Горелова 4   10.01.2017 16:03     Заявить о нарушении
Благодарю за отзыв, Татьяна!
С наилучшими пожеланиями к Вам.

Наталья Царенко   11.01.2017 16:51   Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.