Вже виросла з Джульєтиного віку,
А розуму нема, як не було,
Хоч карб скарбів неліченого ліку
Вже звично перекреслює чоло.
І радісно наповнюється кулька
Лейкозаймистим гелієм бажань…
І падає на голову бурулька.
На ідіотів знову урожай.
Твої Ромео десь у кабінетах,
Їм – не на часі, та й не до снаги.
Банальні заяложені сюжети,
Одні й ті самі з сиром пироги.
А гелій вгору кульку пориває,
І ти читаєш свій нехитрий шлях
Між зорями… А унизу триває
Національний танець на граблях.
27.04.2011
Вже виросла?
© Copyright: Леся Романчук, 2011
Свидетельство о публикации №111042908169
Свидетельство о публикации №111042908169
Рецензии
...а,може, все це горе від ума?
З повагою Стихоголик
Николай Супличенко 01.04.2012 10:18 • Заявить о нарушении
З повагою Стихоголик
Николай Супличенко 01.04.2012 10:18 • Заявить о нарушении
Може. Тільки куди ж подіти все це - і горе, і ум? От у вірші хіба.
Леся Романчук 01.04.2012 12:06 Заявить о нарушении
Леся Романчук 01.04.2012 12:06 Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.