Камiнь iз Давидовоi пращi
А світові ми зовсім не потрібні,
Бо так багато голих королів
У царстві вбогих, де дзеркала хибні,
Де царствують химери, де мовчать
Пророки у нестерпності завбачень,
Де гордо спить вся королівська рать,
Щоб зайвого випадком не побачить.
І лиш вони, сумні одинаки,
Плекатимуть незайманість лілеї,
Допишуть кров’ю рвані сторінки
І Господа молитимуть за неї.
Не створять образ – тільки силует,
Як вийде – геніальний чи пропащий.
Поет у нас – то навіть не поет,
А камінь із Давидової пращі.
27.04.2011
Свидетельство о публикации №111042805229
Що кам"яне: чи серце, чи чоло? :))
Александр Степанков 13.11.2011 00:19 Заявить о нарушении
А серце не буває кам"яним...
Леся Романчук 14.11.2011 10:41 Заявить о нарушении