Ти увiйшов у сивину

Ти увійшов у сивину
Та розминувся з теплим літом,
І осінь пише заповіти,
І заповідано – не жити,
А поливать чужії квіти
Своєю кров’ю. А весну
Проспати, сліпо перебути,
Бо атрибути і статути,
В які без вироку закутий,
Немов Сократова цикута
Урвали віку. Промину
Твоїй весні коротким снігом.
Сльозі негадана утіха…
І зорі не віщують лиха,
Та ангели літають тихо,
Щоб не сполохати війну.

2.

Не шикуй нас на війну.
Нам на постріли незмога.
Знаєш сам, що ця дорога
Упирається в стіну
Плачу, розпачу, журби
І розплати тільки смертю.
Конвертоване в конверти
Наше право «не убий».


Рецензии
Сивина у людства
Цинковий конверт
Де той Заратустра
Що кохав мене?...
=========================== Лесенько!
Вибачай моя люба що не вiдразу вiдповiв.
Знову переiзд, й нове життя...
Читати тебе - дiйсна насолода!

Геннадий Банников   18.02.2011 19:30     Заявить о нарушении
Спасибі, Ген...ію, за Заратустру, але прошу не вживати "кохав" у минулому часі.
І куди знову переїзд? Не встежиш тут за геніями!

Леся Романчук   18.02.2011 19:55   Заявить о нарушении
Про кохання нарештi зрозумiв!!! Дякую Лесенько!
Про переiзд - це вже скорiше перманентне дiство -
про це сказано в данному контекстi для блезiру.
Страшенна нiжнiсть!

Геннадий Банников   18.02.2011 20:04   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.