Зняла наївності рожеві окуляри-
Твій подарунок, зроблений давно.
Весь світ тепер глухий і тьмяний
І юності моєї наче не було.
Була активним співучасником життя.
Тепер спостерігач - байдужий і цинічний.
Дивлюсь, як мимо пропливає в небуття
Сезонів та рокІв коловорот циклічний.
Струсити би з своїх плечей
Важкий тягар аппатії та суму.
Вловити знову енергетику речей-
Отих, що вже і думати забула.
Але, на жаль, заховано в футлярі,
Надійно, назавжди закрито на замки
Даровані тобою рожеві окуляри,
Колись давно розбиті на друзкИ.
Рожевi окуляри
© Copyright: Суо Таминик, 2010
Свидетельство о публикации №110072107124
Свидетельство о публикации №110072107124
Рецензии