Григорий Чубай. Не держите её...

       Не держите её -
       Ведь она помнит о кладбище
       И о ржи высокой тоже она помнит
       Она сама луну освещает собою
       Над колыбелью вашей
       Освещает губами звуки
       И я вижу
       Как она плачет
       Над вашим гробом

       Я вижу её смеющейся
       только тогда
       Когда вы засыпаете
       Она счастливее всех
       танцует на влажном песке
       И сегодня она уходит от вас, танцуя
       и не прощаясь.

                *   *   *

Григорій ЧУБАЙ

* * *

Не спиняйте її
Бо вона пам'ятає про цвинтар
І про жито високе вона пам'ятає
Вона засвічує місяць собою
І губами засвічує звуки
Над колискою вашою
Бачу її з плачем
Над домовиною вашою
Бачу її зі сміхом
Лишень тоді
Коли ви засинаєте
Вона від усіх вас щасливіша
На вологім піску танцює
І сьогодні вона відходить від вас танцюючи
І не каже вам прощавайте


Рецензии