Сергей Жадан. Из цикла Самоубийцы 4

       №4 (утопленник).

 И когда ты глянул назад
на волнах ещё держались твои следы
как снулые рыбы

слишком долгой была дорога
медленно
словно нож в масло
ты стал опускаться
под воду.

параллельно
опускались на дно
свинцовые слитки
твоих следов

и лишь расщепившись
на тонкой плёнке воды на воде держался
набухший
вишнёвый крест
напоминая
чем-то мачту
затопленного корабля.


               *   *   *


№4 (той що втопився)

і коли ти поглянув назад
твої сліди ще трималися на хвилях
мов померлі риби

дорога була занадто довгою
повільно
мов ніж у масло
ти почав опускатися
під воду

і паралельно тобі
йшли на дно
свинцеві злитки
твоїх слідів

лише розчепірившись
на тонкій плівці води
тримався поверхні
набряклий
вишневий хрест
що чимось
нагадував щоглу
затопленого корабля

***

© Сергій Жадан. Всі права застережені.


Рецензии