Сергей Жадан. Из цикла Самоубийцы 4
И когда ты глянул назад
на волнах ещё держались твои следы
как снулые рыбы
слишком долгой была дорога
медленно
словно нож в масло
ты стал опускаться
под воду.
параллельно
опускались на дно
свинцовые слитки
твоих следов
и лишь расщепившись
на тонкой плёнке воды на воде держался
набухший
вишнёвый крест
напоминая
чем-то мачту
затопленного корабля.
* * *
№4 (той що втопився)
і коли ти поглянув назад
твої сліди ще трималися на хвилях
мов померлі риби
дорога була занадто довгою
повільно
мов ніж у масло
ти почав опускатися
під воду
і паралельно тобі
йшли на дно
свинцеві злитки
твоїх слідів
лише розчепірившись
на тонкій плівці води
тримався поверхні
набряклий
вишневий хрест
що чимось
нагадував щоглу
затопленого корабля
***
© Сергій Жадан. Всі права застережені.
Свидетельство о публикации №110062104566