Кориця - то присмак тебе

Не хочу я срібла, то сльози і смуток,
хоч це все частинка мене.
Троянди зів'януть, лишив поцілунок,
і біль в свої руки зове.

Еклери з лимоном і кава без цукру ,
кориця, то присмак тебе.
Стікають роки... все шукаю притулку
душі, що спокою ніяк не знайде.

© Зеленоглазая, 2009   

26.09.2009
Из цикла "Ты - мой личный сорт героина"


Рецензии
Наталочко, яка краса!!!:))
А от я не пишу віршів українською мовою...
Не умію мабуть, чи просто не ставила собі за мету... а можливо боюсь, що не в достатній кількості володію всіма мовними нюансами....
Отож, варто спробувати?:))))))))))
*********************************************************

А тепер щодо поередньої рецензії...
Наталочко і Володю, а можна я спробую побути дещо зарозумілою?:))
(Соромлюся, звісно ж, але - воно того варте!)
По-перше, Наталочко, мені здається, в першому катрені, в останній стрічці краще було б вжити слово - "візьме" (якщо вже мова йде про руки - доречніше звучатиме саме це слово) Хоча, як і зазвичай - це особистий вибір автора...:))
Це по-перше...
По-друге... Українці говорять не "НА рідній мові", а "РІДНОЮ МОВОЮ"...
Тисячу разів вибачте прискіпливу Троянку, але... не знаю - що це - вередливість чи прагнення до ідеалу...
Отак патетично...:)) і ничого тут не вдієш:)))

З теплом, надїєю на розуміння, урожденная россиянка с Урала, Троянка:))

Ольга Троянка   04.06.2010 08:44     Заявить о нарушении
Спасибо, Оленька! Ты права! Просто лексикон у меня маловат, вот и подобрала неправильно слово! =)
С теплом и благодарностью, Зеленоглазка =)

Натали Зеленоглазая   04.06.2010 16:42   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.