А він не спить,
він знов летить,
у темінь мрій, у вирій днів,
він не спиняється,
він знов шукає мить.
Навколо нього коло стін,
навколо він лише один,
він там горить у полум'ї молитв.
І на долонях довгий вік,
а він спішить, він все летить,
бо час наздоганяє звідусіль.
Змогти він має, що не зміг,
зробити все, чого не встиг,
і тихий спокій залишає назавжди.
На крилах долі він тремтить,
пускає сльози з теплих вій,
хоч знає, що найкращий від усіх.
Найкращий на Землі.
На крилах
© Copyright: Наталья Демина, 2004
Свидетельство о публикации №104111801227
Свидетельство о публикации №104111801227
Рецензии