Рецензия на «Гвозди Весса Блюменбаум пер» (Алексей Иродиадов Гаулиш)
читается Побут їсть душу – смерть ковтає кістки. З перших днів раз за разом У чЕрепа нам вбивають цвяхи, Розпинаючи на них наш розум. У нас вбивають чУжі думки, Щоб до смерті ми з ними жили Сенс є зайвий, але цi "подарунки", Вірними ми собі вирішили. Цвяхи нам заганяють у череп - І ми терпимо, оскільки «потрібно»: Хто - по-вовчі ікла Ощерів, Хтось – очі опустивши Огiдно. Всі ми були чесні спочатку, А тепер - шАкалів не краще, І про що ми вчора кричали Нині боязко думати нАтще. о-всегда "о" и е всегда "е" читается псле согласных ТВЕРДО, щ-у меня читается как "ШЧ" Алексей Иродиадов Гаулиш 09.03.2024 09:45 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
