Рецензия на «Седые стаи облаков» (Тамара Проказюк)
Світлі, ліричні, ніжні рядки про осінь... Гарно, Тамаро.Осінь така мила, то ж навіть не віриться, що поряд вмирають від ран люди, діти. Ну от чого не вистачає цим недоумкам, цим осатанілим? Я все одно про війну, та про війну ... Валентина Козачук 31.10.2022 00:13 • Заявить о нарушении
Томочко, я думаю, що треба писати , як пишеться і розміщати це - нехай читають. Ми ж прагнемо не війни, а миру. Можливо прокинеться хтось від дурману пропаганди?..
Божої опіки всім нам! Валентина Козачук 03.11.2022 19:49 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
