Рецензия на «вихiд» (Александр Ярошевский)
єдине, що нам, пересічним громадянам, а простіше-черні, залишається... впасти в прострацію та й іти... вслід за тополиним пухом(алергеном)... сумно З теплом та повагою, Богдана Синюк 24.06.2021 18:23 Заявить о нарушении
То хіба Пані є "пересічна"? Аж ніяк!
Пан теж зі шляхти, яка ж ми з Пані "чернь"? Інша справа, що життя починається й завершується раз і назавжди - але ж і то не сум, навпаки - то й є життя вічне. Навіщо перейматися проблемами черні чернню не будучи? На мою скромну думку вихід не там... Александр Ярошевский 24.06.2021 20:41 Заявить о нарушении
Дякую.
Вихід... він відомий вже тисячі літ - мабуть він і є магістраллю становлення homo habilis & homo sapiens: повна свідома відповідальність за все що залежить від тебе у твоєму житті - і тверда позиція щодо того, що життя - вічне, тобто його початок і його закінчення - вік між ними є цілий, тобто весь, - вік. Якщо щось є за межами вічного життя - то воно, як відомо - "не від світу цього". Відповідна поведінка і є "путь, й істина, й життя". Люди знають це відначально. Кожен. Чом не роблять по цьому знанню? На це в кожного своя відповідь... Дякую за запитання. :) Александр Ярошевский 25.06.2021 00:31 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |