Рецензия на «Я рад, что многие слова несказанными остаются» (Татьяна Журова)
Ми, втративши найрідніших, починаємо розуміть, як важливо говорити близьким слова любові, значимості, і разом з тим, нарівно важливо змовчати в стані гніву, образи і не сказати слів, які не повинні бути озвучені... Татьяно, щиро дякую за вірші, отримала величезне задоволення, погостивши у Вас на сторінці! Ева Сокол 2 17.05.2020 10:31 • Заявить о нарушении
Шчыра дзякую Вам, паважаная Ева! Вырашыла адказаць Вам на сваей роднай мове, яна такая блiзлая да украiнскай! Вельмi удзячна Вам за добрыя словы. Рада, што мае думкi найшлi водгук у Вашай душы.
Беражы Вас Бог! З павагай, Таццяна. Татьяна Журова 17.05.2020 11:11 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
