Рецензия на «Жизнь требует прополки» (Тамара Воронцова)
А тут я "прополкой" еще не занимался, забрел случайно и решил "наследить": Червень почне пасти хрущів, на бровку вийдуть трави, А лунь - до житла, в очерет, немовби до рідні. Ліворуч випадуть дощі, вітри підуть направо... А доля хижа - посеред, в суцільній глушині, Ворожить знову на горох, в щілину заглядає, Щоб знати, що місцевий бог ховає в лопухи. В житті дурниця підроста, прополки вимагає, Та пахне літом резеда і проситься в рядки... Удачи! Петр Голубков 01.07.2018 16:35 • Заявить о нарушении
Петя, я рада тебе! Спасибо сердечное за такие приятные следы...)))
Тамара Воронцова 03.07.2018 16:42 Заявить о нарушении
Ну, если рада, посмотри еще один (забыл откуда выхватил): За кадром лишилися долі напасті
Під час досить марного пошуку істин... Могло обернутися й гірше. На щастя - Не видав Господь, і свиня не загризла. В житті, придивитись - немає різниці, Коли його ділиш на «до» і на «після» - Он, знову весна, як раніше, синиці В своїм мікрокосмі на гілках повисли, Веселий деньок, під пташиний цей плескіт Тонує повітря - дієзи, бемолі... Присісти на сонці під ласку зюйд-веста, В душі повний штиль - ні сум'яття, ні болю, І дивний наплив безкінечності світу - Психолог сказав би: «Пора перелому ...» ... А доля блажна посміхається хитро І десь копошиться у хустці під домом. P.S. У меня забарахлил процессор, поэтому не знаю, когда появлюсь. Elfxb! Петр Голубков 03.07.2018 19:25 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
