Рецензия на «Пробач» (Ксю Кошелева)
Я тобі пробачаю,що ми не зустрілись раніше Не стояли ми вдвох перед прірвою серед уламків життя Що про нас солов'ї не співають, і Пушкін про нас не напише І нам вже ні до чого страждать, що в минуле нема вороття... Я собі не пробачу усі ті роки, що без глузду прожито Я собі не пробачу того, що запізно зустрів сам себе Але ночі мої, як раніше - гроза, та волошки сред жита Як раніше, під серцем щось тихо шкребе... Не дає мені спати не біль серед ночі, що майже засохла А майбутнє, що краще чомусь не стає Все частіше кажу сам собі: "Ти зроби, або здохни!" Все частіше чекаю я на "вибачання" твоє :) Написал от имени вашего "героя". Просто накатило, не обессудьте :) Добрый Леший 23.06.2018 21:57 • Заявить о нарушении
Спасибо. Неожиданно. Я давно сюда не заглядывала. Увидела случайно. Мне понравилось))
Ксю Кошелева 09.09.2022 22:54 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
