Рецензия на «Прошлым жить нельзя!» (Майя Ян)
Майя, настала моя очередь для посвящения вам...) Хай тривіально, але що робити - минулим жити пізно вже давно, хоч серцю вже ніколи не забути: кохання, друзів і батьків вікно. На що надія там, на краю прірви? Та хай там як, а вірує душа. Молитва морок внутрішний обірве, щоб далі йти. І далі я пішла. Усе життя - один всецілий досвід, нам серця рани пам'ятка про те. Та доки прокидаємось ми досі - радіємо! Що маємо. Все це... С теплом к вам, Маша) Мария Зирко 18.02.2016 13:26 • Заявить о нарушении
Вообще здорово, Мария! Прям один в один - яблочко!
Порадовала, благодарю! У меня ещё так точно переводить не получается. А я вот как тот стих-экспромт свой оформила: http://www.stihi.ru/2016/02/18/1597 Ещё потом картину поищу, люблю с картинками у себя выставлять.) Майя Ян 18.02.2016 08:58 Заявить о нарушении
Не-не...не ту ссылку скинула, у меня он первый на авторской, ЗАЙДИ ТА ПОДИВИСЬ...
;-) Майя Ян 18.02.2016 09:00 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
