Рецензия на «Стихи для внука» (Игорь Царев)

Набрел случайно, но решил присоединиться:

ВІРШІ ДЛЯ ОНУКА (вільні переклади П.Голубкова)

БИЧОК І ЯМА

Бичок молодий по дорозі йшов прямо.
І раптом - велика попереду яма -
Глибока така, і лежить на путі,
І з місця так вперто не хоче зійти.

Бичок молодий - дуже впертий - так само,
Не хоче з дороги зійти через яму.
Він мукає грізно, очима буравить,
І вірить, що яму він «переупрямить».

ЧАЙНИК

Я катався на машині
По квартирі – классно вже.
Будь-яких дорожніх правил
Не порушував майжЕ -
Просто збив стільці чотири...
Коли ж фікус ще зламав,
Вмить свисток на всю квартиру
Громогласно пролунав.

Я на кухню йти - боюся
Що за дивний постовий
На плиті кипить – дивлюся -
Навіть пар від голови?
Я у кут загнав машину.
Пішки вирішив ходить -
Майже не страшний віднині
Грізний чайник, що свистить.
ТЕМРЯВА

Коли темно, то чому
Нас не видно будь-кому?
Абсолютно НІ-ЧО-ГО -
Навіть носа вже свого.

З-за подушки визираю,
Хочу відповіді ось:
Чи ведмедик оживає,
Коли гасить світло хтось?

Та не видно, ось чому
Будь-кого, і будь-кому!
Абсолютно НІ-ЧО-ГО -
Навіть носа вже свого.

На стіні годинник мляво
Відліковує часи.
А от іграшки, цікаво,
Бачать в темряві носи?

Темрява загусла так,
Що годинник зупинився.
«Тик» не чути, ані «так» -
Йшов по стінці, й заблудився...

Тиша мертва вже майжЕ...
І образливо, і стидно:
Може, це заснув я вже?
Навіть і цього не видно!

Удачи! (*_*)

Петр Голубков   06.07.2015 14:01   •   Заявить о нарушении