Рецензия на «Стихи для внука» (Игорь Царев)
Набрел случайно, но решил присоединиться: ВІРШІ ДЛЯ ОНУКА (вільні переклади П.Голубкова) БИЧОК І ЯМА Бичок молодий по дорозі йшов прямо. І раптом - велика попереду яма - Глибока така, і лежить на путі, І з місця так вперто не хоче зійти. Бичок молодий - дуже впертий - так само, Не хоче з дороги зійти через яму. Він мукає грізно, очима буравить, І вірить, що яму він «переупрямить». ЧАЙНИК Я катався на машині По квартирі – классно вже. Будь-яких дорожніх правил Не порушував майжЕ - Просто збив стільці чотири... Коли ж фікус ще зламав, Вмить свисток на всю квартиру Громогласно пролунав. Я на кухню йти - боюся Що за дивний постовий На плиті кипить – дивлюся - Навіть пар від голови? Я у кут загнав машину. Пішки вирішив ходить - Майже не страшний віднині Грізний чайник, що свистить. ТЕМРЯВА Коли темно, то чому Нас не видно будь-кому? Абсолютно НІ-ЧО-ГО - Навіть носа вже свого. З-за подушки визираю, Хочу відповіді ось: Чи ведмедик оживає, Коли гасить світло хтось? Та не видно, ось чому Будь-кого, і будь-кому! Абсолютно НІ-ЧО-ГО - Навіть носа вже свого. На стіні годинник мляво Відліковує часи. А от іграшки, цікаво, Бачать в темряві носи? Темрява загусла так, Що годинник зупинився. «Тик» не чути, ані «так» - Йшов по стінці, й заблудився... Тиша мертва вже майжЕ... І образливо, і стидно: Може, це заснув я вже? Навіть і цього не видно! Удачи! (*_*) Петр Голубков 06.07.2015 14:01 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |