Рецензия на «Болить» (Динара Аджиева)
Плаче ненька Україна – гинуть її люди, А у Раді сидять вині демони й Іуди. Вже й скупали неньку в гористі і крові, Та не припиняють дні ці тяжкі й суворі. Кажуть мамам що дітей на Донбасі вбили. Нащо ж мами Ви синів нас вбивать пустили? Нащо Ви прийшли з війною, нащо в нас стріляли? Ми лише своїх дітей й сім'ї захищали… Ваші хлопці, наші хлопці тут нема різниці. Раді їх життя не треба, лиш свої скарбниці. Їм уже давно байдуже материнське горе, Їм потрібно лиш одне – клятих грошей море. Україна вже палає, плачучи від болю, Наші люди помирають і в лісах, і в полі, Українська ллється кров там і тут, і всюди, А у Раді сидять ВИНІ – демони й ІУДИ. С уважением. Алена Бубунистая 03.02.2015 23:20 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
