Рецензия на «Заздрiсний кущ. Олесю Бузинi» (Татьяна Лавр)

Ганю, маєте талан повчально та поетично висміяти таке явище, як "бузинівство".
Знаєте, серед міцних та шляхетних дубів може вирости таке собі НІЩО. Воно б назвалося "дубом", та як можна назватися тим, кого зневажаєш, отож назвалося "бузиною".
Бузинівство - це як байстрюцтво. Бо воно народилося в Україні і її ж зневажає, воно живе в Україні і її ж зневажає. Перенаселена Україна українофобами-бастардами, від цього й страждає.
Знаєте, це як ракова пухлина в здоровому тілі. Живе в ньому, жере його і пожирає, не розуміючи, що буде потім, коли зжере нарешті. Не хочу торкатися психічного здоров"я окремих кущів бузини... але, це клініка, на мій сторонній погляд.
Мені здається, що отрута бузини може в маленьких мікроскопічних пропорціях може бути корисною як ліки для тих, у кого з глуздом все гаразд. Лише з одного конкретного куща користі ніякої, таке собі НІЩО.

З повагою та теплом до Вас,
Миколай.

Воин Светлый   14.05.2013 14:10   •   Заявить о нарушении