Рецензия на «На бумажной салфетке...» (Олег Никоф)
Це самотність, напевне, усе ж – Коли раптом зухвало Зітліває цигарка вщент В порохнявий кавалок... Коли чарок маячить коло – Спорожніла – наповнена. І бармену – все під контролем – Посміхнешся натомлено... У фортуни пливкий полон – У гріховнім сувої, В запальнички – дарунок – вогонь Для затяжки нової... Тютюнового диму чадра, Затуманиться в серці... Раптом з’являться рясно слова На зім’ятій серветці... Надя Чорноморець 06.09.2011 10:03 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
