Одним словомПідстрахуватися би, нам ув оберіг, а нечисті в поріг по ріг: ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня. По тамтому — ніби афористичне, але тутешнє: не писати й читати би довгого вірша, най "прозаічною мініатюрою"? Бути, чи не бути; читав, чи так зрозумів: то шекспірівський Гамлєт шпарить по нашому! Была нє была: і до усіх трьох їх льнёт авось; позаяк не відаю, хто вони й що ро блять? А що тут, бо не там, скажу: одним словом, на скількох нас його вистачить, — БУДЬМО!
© Copyright: Зозуля Юрий Павлович, 2019.
Другие статьи в литературном дневнике:
|
