***

Куничка: литературный дневник

Груші від сонця соком налиті.
Груші як груди - пружні, великі.
Жовті, як літо, губляться в літі
дряпані литки, дитячі лікті.
Іржа роз'їдає велосипеди,
плавляться в грунті глибинні руди.
Бог розтікається жовтим медом.
Богові солодко. Він усюди.


(c)Катерина Бабкіна



Другие статьи в литературном дневнике: