Груші від сонця соком налиті. Груші як груди - пружні, великі. Жовті, як літо, губляться в літі дряпані литки, дитячі лікті. Іржа роз'їдає велосипеди, плавляться в грунті глибинні руди. Бог розтікається жовтим медом. Богові солодко. Він усюди.
(c)Катерина Бабкіна