Крила Костенко ЛiнаА й правда, крилатим ґрунту не треба. Немає поля, то буде воля. В цьому, напевно, правда пташина... Живе на землі. Сама не літає. Вони, ті крила, не з пуху-пір"я, У кого - з вірності у коханні. У кого - з щирості до роботи. У кого - з пісні, або з надії, Людина нібито не літає... © Copyright: Сайюри Тамико, 2012.
Другие статьи в литературном дневнике:
|