***
А лес живой... Из Лины Костенко
Светлана Груздева
Перевод с украинского
Живой тот лес, исполнен доброй силы.
Ветра шумят в лохматой голове.
Пни старые, косматые страшилы,
Всё пишут летопись свою в траве.
А Нестору Дубовому так нудно
Вальсированье радостных берёз…
А сонный гриб в фуфайке изумрудной
Дождя напился и за день подрос.
И сонце над закатною стеною
В просвете туч покажет нам кино.
На пне широком за седой сосною
Медведи забивают домино.
И озерца взирают с интересом,
И туча прячет рваные края.
Поедем, милый, пообщаться с лесом -
Потом с людьми смогу общаться я.
Оригинал:
В.Ц.
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Дубовий Нестор дивиться крізь пальці
на білі вальси радісних беріз.
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
дощу напився і за день підріс.
Багряне сонце сутінню лісною
у просвіт хмар показує кіно,
і десь на пні під сивою сосною
ведмеді забивають доміно.
Малі озерця блискають не злісно,
колише хмара втомлені громи.
Поїдемо поговорити з лісом,
а вже тоді я зможу и з людьми.
Другие статьи в литературном дневнике:
