Ось яблуко
непоказне,
геть в зморшках,
побите цятками.
Одне самісіньке на хилім деревці.
Навколо персики, черешні, сливи, груші,
налиті соком.
Набридло куштувать!
Ти у цей день помреш.
Рождатимеш у муках
із праху в прах,
із глини в глину,
із піска в пісок
міцелій
навкруги добра і зла.
Не дорости до маківки безсмертя,
де Сокіл-Рід заплющив Всевидюще Око і куняє.
У насторозі янголи чатують сад.
Ти обростаєш пір’ям,
аби зозуленькою відчиняти Ірій
для тих, хто мріяв пташкою злітать.
Дітей забудеш власних, Матір Миру.
Босоніж по воді, снігу, стерні.
Блакитна кулька у твоїй руці,
і сонце в золотавих косах грає,
і сяйво місяця довкруг ступні.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
