***

Миро Слава: литературный дневник

І липень-не липень, і літо-не літо,
Війна позбавляє природних прикмет,
Якщо уночі починає гриміти,
Не знаєш - гроза, чи влучання ракет.


Висить у повітрі завжди небезпека,
Жалоба і сум не зникають з лиця,
А нам докучає не сонце і спека,
Тремтять від сирен і тривоги серця.


Лежать на колінах знесилені руки,
Той біль, що у серці, не знає межі,
А душі болять за дітей і онуків,
Та молимось лиш, щоб були в мережі.


Любиму дитину на хвильку почути,
Спалахує серце від щастя на мить,
Вона не голодна, одягнена, взута,
Нічого у рідної там не болить.


І липень - не липень, і літо- не літо,
Тривожні, похмурі, нерадісні дні,
Та віримо, будемо щиро радіти,
Коли переможем в священній війні...
©Орест Міщанчук.



Другие статьи в литературном дневнике:

  • 28.07.2023. ***
  • 27.07.2023. ***
  • 06.07.2023. ***