А ти не мовчи — кричи,
коли серце на частини,
коли звістки, як мечі, —
проламують в душу стіни.
Коли ув очах пітьма
і дихати геть несила,
кричи — не мовчи!Дарма,
що голосу помарніло.
У собі не стримуй біль,
бо груди розірве болем.
В часи надлюдських зусиль
так треба побути кволим
і виплакати з очей
бездонні криниці солі.
(Пече, Боже, як пече!!!
Несила терпіти...) Долі
немає — лиш "від" і "до"
і рисочка поміж дати...
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
